Близько 90% українського аграрного експорту проходить через Чорне море, саме тому питання доступу України до Чорного моря залишається важливим не лише з погляду безпеки, а і через його безпосередній вплив на експорт та економічні можливості країни.
Про це розповів експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна", кандидат економічних наук Іван Ус під час пресконференції на тему "Замкнене море: взаємне блокування чорноморських портів України та росії як інструмент війни".
"Питання блокування Чорного моря, воно виникло одразу після початку полномасштабної війни. росія апріорі хотіла максимально відрізати Україну від доступу до Чорного моря. У них максимальні були плани коридор на Придністров'я, тобто контроль над Харсонською, Миколаївською та Одеськими областями, включно з містом Одеса", - зазначив економіст.
Він додав, що реалізувати ці наміри росії не вдалося. Тому рф почала використовувати економічний тиск, зокрема через обмеження можливостей України експортувати продукцію морськими шляхами.
Експерт наголосив на важливості Чорного моря для українського експорту. За його словами, близько 90% аграрного експорту України проходить через морські маршрути. Через порти Великої Одеси також експортуються металургійна продукція, залізна руда та інші товари.
"Зрозуміло, що з усіх варіантів, як експортувати нашу продукцію, варіант через Чорне море, він накращий. Тому що, якщо згадаємо географію, східний напрям - росія - перекрито, північний напрям Білорусь - перекрито, лишається Захід, і південь море - перекрито", - зауважив Ус.
Це, своєю чергою, створило додаткове навантаження на транспортну інфраструктуру сусідніх країн ЄС. Як приклад експерт навів ситуацію із зерновим експортом: за його словами, у першому кварталі 2023 року фізичні обсяги експорту українського зерна до Польщі порівняно з першим кварталом 2021 року зросли у 110 разів.
Експерт зазначив, що відновлення можливості повноцінного використання Чорного моря стало важливим завданням для України. У цей період розглядалися різні варіанти забезпечення експорту, зокрема британська та турецька моделі.
Британський варіант передбачав використання британських кораблів для супроводу суден із українським зерном до Єгипту та інших країн регіону Близького Сходу та Північної Африки. Водночас Туреччина запропонувала створити механізм, за якого постачання організовували б Туреччина та ООН.
У підсумку було реалізовано Чорноморську зернову ініціативу за участю Туреччини та ООН. За словами Уса, її запуск також був пов’язаний із міжнародними економічними інтересами, зокрема ситуацією на китайському ринку кукурудзи.
"Одразу скажу, що росія погодилась на цю ініціативу не тому, що вона така добра, а тому, що традиційно у Китаю є два постачання кукурудзи - Україна та США. Як тільки Україна вибула з гри, США контролювали 99% ринку кукурудзи Китаю. Для Китаю це була неприйнятна історія, я думаю, що вона дотиснула росію", - розповів економіст.
Водночас згодом Китай почав переорієнтовувати закупівлі на Бразилію. За словами експерта, це змінило ситуацію на ринку та стало одним із факторів, через які Чорноморська зернова ініціатива припинила існування.
Як писав "Ми-Україна" раніше, у серпні Україна недоотримала близько 800 млн дол. експортної виручки через неповноцінну роботу чорноморського експорту.
