Лінійки на День знань, харчування і зарплати вчителів: Корецький розповів, що зміниться з 1 вересня

Лінійки на День знань, харчування і зарплати вчителів: Корецький розповів, що зміниться з 1 вересня
Фото: pixabay.com/photos/school-study-education-desk-6900381/

Прем'єр-міністр Сергій Корецький розповів, як в Україні розпочнеться новий навчальний рік. Він пояснив, де можна проводити лінійки на 1 вересня, як навчатимуться діти в регіонах з різною безпековою ситуацією, як годуватимуть школярів і на скільки зростуть зарплати освітян.

Загалом з 1 вересня в Україні розпочнуть роботу близько 25 000 закладів освіти. 

Чи будуть у школах лінійки на 1 вересня?


Єдиної заборони на проведення урочистих заходів по всій Україні немає. Водночас у громадах, де зберігається підвищений ризик атак, масових заходів проводитись не буде.

В інших регіонах рішення щодо лінійок на День знань ухвалюватиме місцева влада. При цьому громади мають враховувати поточну ситуацію з безпекою, кількість місць в укриттях і можливість швидко перевести туди дітей та педагогів під час повітряної тривоги.

"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості", – наголосив Корецький.

Скільки шкіл і дитсадків мають укриття?


Наразі доступ до укриттів мають понад 82% дітей у закладах дошкільної освіти і 83% школярів. Йдеться про понад 9000 ДНЗ і 11 000 закладів загальної середньої освіти.

За держкошти продовжується зведення ще 131 укриття, серед яких 18 підземних дитячих садків. Після завершення робіт частка дітей, які матимуть доступ до захисних споруд, має зрости до 87%. До кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння, у 2025 році він становив 77%, а у 2022 році - лише 10%.

Гіршою є ситуація у закладах вищої, фахової і професійної освіти. Там доступ до укриттів мають 68% студентів - захисні споруди є у 965 з 1420 університетів та коледжів.

Заклади вищої освіти і коледжі самі визначатимуть графік і формат навчання. Залежно від безпекової ситуації та можливостей укриттів вони можуть поєднувати очне, дистанційне та змішане навчання.

Як навчатимуться діти в Києві та прифронтових областях?


У Києві укриттями обладнані 528 дитсадків і 435 шкіл. Вони можуть забезпечити захист для 91% столичних вихованців і учнів. Водночас 23 дитсадки та 20 шкіл власних укриттів не мають, тому для навчання використовуватимуть орендовані безпечні простори.

На Київщині захисні споруди облаштовані у 507 дитсадках і 658 школах, що дозволяє забезпечити укриттями понад 90% дітей.

На прифронтових територіях формат навчання залежатиме від ситуації в конкретній громаді. Частина школярів продовжить навчатися онлайн, інші зможуть відвідувати заняття у змішаному форматі, зокрема в приміщеннях з протирадіаційними укриттями.

В Одеській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській областях і частині Дніпропетровщини близько 80% дітей можуть бути охоплені змішаним навчанням. На Запоріжжі цей показник становить близько 72%.

На Харківщині через високі безпекові ризики змішане навчання проводять лише у підземних школах. Наразі їх 17, а на початку навчального року планують завершити будівництво ще семи. Змішаним форматом там охоплено близько 30% учнів, в інших випадках діти навчатимуться дистанційно.

Що буде з підручниками та харчуванням у школах?


Через російські атаки на друкарні та склади в окремих регіонах можуть виникати проблеми з друкованими підручниками. Якщо необхідну кількість книжок не вдасться оперативно надрукувати, школярів мають забезпечити доступом до електронних версій. За це відповідатимуть Міністерство освіти і науки разом із місцевою владою.

Окремо уряд визначив, як організовувати харчування там, де через безпекову ситуацію неможливо готувати повноцінні гарячі обіди.

"Там, де безпекові умови не дозволяють організувати повноцінні гарячі обіди, школярі мають отримувати готові до споживання страви. Питання якісного харчування - пріоритетне й Міністерство освіти та науки триматиме ситуацію на контролі", - заявив прем'єр.

Як зростуть зарплати вчителів з 1 вересня?


Вже відзавтра - з 1 вересня - зарплати вчителів підвищаться ще на 20%. Як відомо, на початку 2026 року їх уже збільшували на 30%.

Йдеться про підвищення посадових окладів педагогічних і науково-педагогічних працівників. Оскільки від розміру окладу розраховується більшість надбавок і доплат, його збільшення впливатиме і на інші складові зарплати.

Одночасно змінюється сама система оплати праці. З 1 вересня для освітян відмовляються від Єдиної тарифної сітки. Розмір окладу визначатимуть залежно від посади та базової величини, якою наразі є середня зарплата в українській економіці.

Нова модель поширюватиметься на школи, заклади вищої освіти, інклюзивно-ресурсні центри та державні заклади освіти. Місцевій владі рекомендували провести відповідне підвищення зарплат також для працівників дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.

При цьому для вчителів, які очно працюють на прифронтових територіях, збережуть доплату 2600 грн. Викладачі коледжів, які готують фахівців для оборонно-промислового комплексу, енергетики, машинобудування та металообробки, додатково отримуватимуть 10% до окладу.

Як писав "Ми-Україна" раніше, в КМДА повідомили, що в Києві розглядають кілька варіантів організації навчання з 1 вересня. Перший тиждень школярі навчатимуться в очно-дистанційному форматі.

Головне