20 жовтня в Осло відбулися переговори Володимира Зеленського зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом за участі президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере; зять Трампа Джаред Кушнер долучився дистанційно. Остаточних домовленостей немає, і це нормально: Осло було не підписанням, а тестом на те, який мир обговорюватиме Захід — справедливий чи швидкий. Україна цей тест пройшла. 21 жовтня його складатиме кремль.
Головне, що сталося в Осло, — Київ не поступився жодною з принципових позицій. «Щодо територій — наша позиція відома», — заявив Зеленський на пресконференції, додавши, що такі чутливі питання мають обговорюватися лише на найвищому рівні. Тобто долю українських територій не віддали на рівень посланців і не перетворили на предмет торгу напередодні поїздки Віткоффа до путіна. Ба більше, Україна запропонувала потенційну тристоронню зустріч лідерів — формат, у якому відповідь доведеться давати вже не посередникам, а першим особам.
Друга лінія — гарантії безпеки. За словами Зеленського, сторони говорили «зокрема, про НАТО, про 5-ту статтю», а американська сторона знову наголосила, що гарантії будуть надійними. Саме тут проходить межа між двома видами миру. Швидкий мир — це лінія на мапі та підпис, після якого росія відновлює сили й повертається. Справедливий мир — це гарантії, які роблять новий напад дорожчим за будь-який виграш. Без механізму на кшталт статті 5 будь-яке перемир’я стає лише паузою перед наступною хвилею агресії.
Третє — Україна прийшла не із запереченнями, а з пропозиціями. «У нас є чітке бачення того, як досягти миру», — сказав Зеленський, наголосивши, що Київ діє спільно з європейськими партнерами. В Осло обговорили різні формати припинення вогню, санкції проти росії та повоєнну відбудову України. Віткофф везе до санкт-петербурга не порожній конверт, а позицію, узгоджену з Україною та Європою.
І Осло дало не лише слова, а й практичний результат для захисту українців. Перед переговорами Зеленський публічно заявляв, що Україна перестала отримувати від США ранні попередження про російські ракетні удари. Після Осло він заявив: «Ми вдячні за те, що зараз розвіддані ефективно ідуть», — система раннього попередження про балістичні атаки знову працює. Окремо з держсекретарем США Марко Рубіо обговорили зв’язок Starlink і перехоплювачі для ППО: «Ми вирішили, можливо, за 48 годин у нас знову буде зв’язок», — сказав Зеленський. Для фронту й тилу це питання не дипломатії, а збережених життів.
Найпоширеніший закид прихильників «швидкого миру» звучить так: мовляв, саме Київ гальмує домовленості. Факти кажуть протилежне. «Україна негайно підтримала американську пропозицію енергетичного перемир’я, але росія відповіла продовженням своїх атак», — заявив Зеленський на брифінгу в Осло. Київ був готовий не бити по чутливих об’єктах російської енергетики за умови взаємності, проте, за його словами, «путін сказав ні». Того ж 20 жовтня, поки тривали переговори, російські удари влучили в Інститут кардіології імені Стражеска в Києві та в енергооб’єкти ДТЕК на Одещині. Хто насправді блокує мир — питання риторичне.
Кремль, схоже, відповідь на тест уже підготував. Глава МЗС рф лавров заявив, що москва вислухає пропозиції Віткоффа і Кушнера, але політичних поступок не буде. Тобто ще до того, як американська делегація приземлилася в санкт-петербурзі, росія оголосила, що компромісу не шукає. Для Вашингтона це момент істини: якщо мир потрібен лише Україні та Європі, тиснути треба не на Київ, а на того, хто відкидає навіть енергетичне перемир’я.
Прогноз: за підсумками зустрічі Віткоффа в санкт-петербурзі 21 жовтня кремль не погодиться ні на енергетичне перемир’я, ні на тристоронню зустріч лідерів без власних попередніх умов і знову висуне вимоги щодо українських територій. Уже до кінця жовтня стане зрозуміло, чи готова команда Трампа публічно визнати, хто саме провалив Осло-тест.
Найсильніше в Осло прозвучало не про гарантії чи формати. «Ми не програємо цю війну. Але ми втрачаємо людей. Через російські атаки ми втрачаємо людей і час», — сказав Зеленський і додав, що «наші діти не мають можливості жити повноцінним життям, проживати своє дитинство». Саме тому Україна хоче завершити війну якнайшвидше. Але «якнайшвидше» не означає «за будь-яку ціну»: мир має бути таким, щоб наші діти більше ніколи не втрачали дитинства через нову російську війну. Справедливий мир — це не поступка Україні, а єдиний мир, який протримається.
Антон Кучухідзе, політолог-міжнародник, співзасновник аналітичного центру «Об’єднана Україна»
