Правління Нацбанку 17 вересня підвищило облікову ставку з 15,5% до 16%. Регулятор пояснив це рішення прискоренням інфляції і ризиком подальшого зростання цін.
Чому НБУ підвищив облікову ставку
В серпні 2026 року інфляція в Україні прискорилася до 8,1% у річному вимірі і виявилася трохи вищою, ніж очікував Нацбанк.
Одна з головних причин - пальне подорожчало сильніше за прогноз через війну на Близькому Сході. На ціни також тиснуть російські удари по критичній інфраструктурі і зростання витрат бізнесу на електрику, перевезення і зарплати.
Тому НБУ вирішив підняти облікову ставку ще на 0,5 відсоткового пункта - до 16%. Простими словами, регулятор намагається зробити заощадження у гривні привабливішими та таким чином зменшити тиск на валютний ринок і ціни.
Після попереднього підвищення ставки в липні частина банків уже почала пропонувати вищі відсотки за вкладами.
"У результаті попит як на гривневі депозити, так і на ОВДП зберігався, що обмежувало тиск на валютному ринку та стримувало зростання цін", - пояснив регулятор.
Що буде з інфляцією та цінами в Україні
У найближчі місяці ціни можуть зростати швидше, ніж НБУ передбачав раніше. Серед передумов - посилення російських атак на енергетику, виробництво і логістику, а також висока вартість пального.
Ситуацію додатково ускладнює війна на Близькому Сході, яка впливає на світові ціни на нафту. Водночас стримувати подорожчання продуктів в Україні може великий урожай та складнощі з його вивезенням через Чорне море, через що більше продовольства залишатиметься на внутрішньому ринку.
У Нацбанку очікують, що інфляція почне сповільнюватися в 2027 році, і в перспективі має повернутися до цільового рівня 5%.
"Посилення монетарної політики дасть змогу зберегти контрольованість інфляційних очікувань, сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сповільнення та її подальшому руху до цілі 5%", - заявили в НБУ.
Міжнародної допомоги надійшло менше, ніж очікували
В липні-серпні Україна отримала менше міжнародного фінансування, ніж розраховувала. На цьому тлі скоротилися і міжнародні резерви країни.
Частина допомоги залежить від виконання Україною умов міжнародних програм, зокрема від ухвалення парламентом низки законопроєктів. В НБУ очікують, що після цього надходження коштів прискориться і в найближчі місяці вдасться компенсувати значну частину затриманого фінансування.
"Відновлення ритмічності та достатності міжнародної допомоги є критично важливим для стійкості державних фінансів і забезпечення цінової стабільності", - заявили в НБУ.
Серед найбільших ризиків для цін та економіки Нацбанк називає продовження війни. Російські удари по підприємствах та інфраструктурі збільшують витрати, дефіцит працівників змушує бізнес підвищувати зарплати. Все це може додатково підштовхувати ціни вгору. До цього додається також здорожчання нафти і дорожчі енергоресурси, які означають додаткові витрати для української економіки.
"У разі суттєвого посилення ризиків для цінової динаміки та інфляційних очікувань НБУ буде готовий застосувати додаткові заходи зі стримування інфляції. Однак, якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов", - зазначив регулятор.
Наступне рішення щодо облікової ставки Нацбанк ухвалюватиме 29 жовтня 2026 року.
Як писав "Ми-Україна" раніше, 16 вересня Рада проголосувала законопроєкти №16051-1 та №15460 про оподаткування міжнародних онлайн-покупок через іноземні маркетплейси. Ці рішення необхідні для отримання 4 мільярдів євро допомоги від ЄС.
